Аж добре вмитись в емпіреях
вмить вмити виссю щогли
і накивати реями
дісталось
примакрониться — це ніби лох
стисне! —
і розшнурується
у діалог
у богоектрику
втікають це з родження слова
— в діелектрики
з народу вигуки — від
світла —
від електрики
прокол — лиш це задумав Бог
в поетові дитинство провертає Бог
це... а про що ви?
так, про що ви?
проткнути висі щоглами
і закивати реями
і розгортається — між небом і землею
і розшнуровується
в діалог...
поблагослови нас, Боже, —
землю нашу й що над нею
просвіт — в глибоких водах
це що задумав Бог
де Бог а де поет?
й швидше — в обох...
28.11.2022, початок Посту,
Київ — третій вибір Богородиці
