Всесильна осінь, вона - фея,
Хто закохається - пропав.
В красивім платті по алеях,
І кожен погляд - проводжав.
Вона це бачила, всміхалась,
Ну де побачиш ще красу?
Невже, й вона теж закохалась?
Для цього вдосталь є часу.
Але у кого? - тут питання,
Кому все ж серце віддала?
Тому й красива у коханні,
Красу оцю так берегла.
Навколо сипе срібло, злото,
Для когось килим простеля.
Пройшлась по ньому гордовито,
Когось виглядує здаля.
Спочить присіла на лавчину,
І задрімала ненароком.
Та він не йде. Яка причина?
Його чекати немає толку..
Спочить присіла на лавчину,
І задрімала ненароком.
Та він не йде. Яка причина?
Його чекати немає толку.. - це не наш варіант, не лінуємось, не здаємось, продовжуємо по висхідній http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963710
Когось виглядую здаля.
Пройшлась по ньому гордовито.
Для цього вдосталь є часу.
Невже, я знову закохалась ?
Де ще побачиш цю красу?
В красивім платті по алеях
Крокую я, Всесильна осінь, фея - я.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар oreol, 25.10.2022 - 08:51
Образно! 
