Дощами проливними осінь йде до нас
І золотом вбирає вже стрункі берізки.
В полях лишень стерня де іноді
Видніються поодинокиї волошки.
Люблю дощі та й осінь теж люблю
Хоча й сумна та сіра це пора року.
Та як погляну на сади й ліси
То зачарована стою її красою.
А вранці, коли спаде туман у далині
В долині просто казку споглядаю.
Неперевершені природи кольори
Та щебіт ще не відлетівших птахів.
