Невже зі мною щось не так?
Невже немає рідної душі на світі?
Як можна бути одиноким на землі
Де безліч душ шукать свою рідну
І серед рідних начебто людей
Немає з ким ділитись тим що в серці
Цікавлять їх лише їхні проблеми
Підтримку, бач, чекають всі від тебе
І як не пишеш їм ти і не дзвониш
І не нагадуєш ти про свою присутність
До біса ти комусь потрібна
«Ти ж сильна, впораєшся й так»
«Досягнення свої мені ти не озвучуй»
«Мені», бач «не цікаво», «давай вже не про це»
Й образу приховати намагаєшся
І зрозуміти їх стараєшся
А потім ти сидиш в кав‘ярні геть одна
П‘єш каву, третю чашку вже за день
І виливаєш душу на папер
Хоч зовсім і не вмієш ти писати…