СВІТАННЯ
Грався яко́сь із дощинками перлів небесних,
Їх на моту́зочки мрійних думок населяв,
Сплетених із діамантових ця́ток зоресних,
В сріблі розсиплім серпа й світанко́вих уяв.
І в оберемку зі жму́тів промі́нь перехресних
Колесо бога, як волхв, в сяйві злота стрічав,
Наче із прірви буття – в тих пологах чудесних,
Цнотою вмився роси і зі світом себе обвінчав.
Павло Гай-Нижник7 серпня 2022 р.
