Почався новий час, епоха змінилась докорінно.
Старої Соні вже нема й не буде, є нова Софі, є нова я!
Безумовно, моє буття змінилось назавжди.
Пташки співають наче наш час мирний, але голос мого серця перекриває почуття,
Куди піти і що робити, як неньку нашу врятувати, підкажи!
Цей час важкий для нас період, нове життя, нові пригоди.
Але ми сильні українці, народ незламних вояків.
Вони оберігали землю України, як наші герої сьогодення.
Але іноді в серце закрадається смуток і виникають питання…
Коли знову розквітнуть наші сади?
Коли знову побачимо ми сонце крізь хмари?
Бажаю я, щоб вічна зима покинула серця людей,
І тоді, в той самий день настане лагідна весна!
А запах волі, буде мов фіалка, мов ковток повітря.
Наш гімн буде лунати поміж гір!
А сонце буде світити навіть взимку.
