Колихала мати сина, раділа, співала,
Колихала мати сина, надію плекала.
Коли виросте синочок, буде помагати,
Буде матінка старенька, онуків гойдати.
Підростав її синочок, а мати раділа
І у Бога для дитини, доленьку просила.
Душу в сина укладала, мужнього ростила
На невісточку чекала, щастячка просила.
Війна клята прийшла, син землю боронить,
Не спить мати бідолашна, за всіх діток молить.
Не зуміла вберегти, молитва синочка,
Положила на могилу мама вже віночка.
Розривалось її серце, боліла душа,
Залишилась бідна мати, на світі одна.
Задрімала бідна мати – в сні колише сина,
І не вірить, що на Небі вже її дитина.
Колихає мати сина, співа колискові
І не хоче повертатись у цей світ жорстокий.
Колихала мати сина, сльоза покотилась,
Прокинулась - сиротою, вона залишилась.
І не миле їй життя, немає надії
Залишилася сама, розбилися мрії.
Колихала мати сина, в сні з ним залишилась,
А на небі десь нова, зоря народилась.
Надія Гуржій
22,04; 29,07,2022р.
ID:
954817
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.07.2022 23:47:58
© дата внесення змiн: 29.07.2022 23:47:58
автор: Надія Гуржій(Свинар)
Вкажіть причину вашої скарги
|
