Не можу не думати, Не можу забути,
Я хочу побачити, Я хочу почути.
Не хочу триматись Далеко від тебе
Бо ти для мене Наче зіронька з неба...
Пробач, що пишу, Та ти маєш це знати,
В думках тільки ти, Я хочу кричати...
Ти дарувала душі моїй крила,
Без тебе нічого для мене не миле.
Я не писав таких віршів давно,
Ти мою душу немов пробудила.
Готовий співати пісні під вікном,
Без тебе на подих не маю я сили.
Казала: " -роби як краще для тебе",
А кращим лиш є, обійми твої.
Якби тільки міг, дарував зорі з неба.
Та можу лише писати вірші...
Один тільки шанс і дав би відчути,
Що зроблю все для щастя твого.
Краще за подих, тебе пригорнути,
Відчути хоч раз, твоє знов тепло...