Нещодавно натрапив на твір однієї авторки, в якому вона пише про якогось романа, причому це явно не літературний жанр, не любовна пригода, а, швидше за все, ім'я. Можливо, йшлося про мене (з появою в одеському небі оніксів різних калібрів та інших крилатих ракет ймовірність моєї смерті від скромності стала ще меншою), може, про іншого якогось мого тезку. Чому не з великої літери? Напевно, щоб особливе ставлення авторки підкреслити, пишуть же деякі слово «україна» з малої.
Ображатися за себе, тезку чи Україну не має сенсу. Знову ж таки, я відношу себе до хороших людей (а ви ні?), а для них характерно бачити у зустрічному таку ж хорошу людину (у той час як негідник не сумнівається, що перед ним редиска. Це, до речі, справедливо і щодо націй та народів – гляньте, як росіяни ненавидять всіх довкола).
Тому, у спробі хоч якось виправдати спірний вчинок згаданої авторки, я порахував прийнятнішим припустити, що вона мала на увазі все-таки не ім'я. А що ще може означати термін роман, якщо не ім'я, не любофф і не жанр літератури? Та дуже просто – римлянина. Тобто мешканця Риму. Їх, римлян, до фіга, тому в російській і українській мовах прийнято писати це слово з маленької літери (на відміну від англійської чи польської, наприклад).
Зробивши таке відкриття, мені захотілося копнути глибше і з'ясувати, а де ж у нас це славне місто Рим (Roma по-їхньому)? Дивимося по карті і виявляємо, на превеликий подив, що він не в країні римлян Романії, а в якійсь Італії. Тоді як Романія (Romania, у нас її прийнято називати Румунією) зі своєю столицею Бухарестом взагалі десь на припічку (тобто збоку-припіку).
До сліз прикро стало мені за прямих нащадків славних римлян, сучасних романів (румунів, тобто). Сумно їм, бідолахам, дивитися здалеку, як у їх споконвічно румунському, сакральної сили місті Римі, оселилися макаронники-італійці, що казна-звідки взялися. Сподіваюся, росіяни мене зрозуміють, принаймні 72 відсотки*.
Наскільки це несправедливо, тут і скабеєвих не питай. Скільки ще це неподобство триватиме, коли мати городів римських повернеться до рідної гавані – питання відкрите. Думаю, румунам треба попрацювати над громадською думкою, як усередині країни, так і в межах Ойкумени, поглибити ідею румунського світу, нагромадити іскандерів... І головне: виростити лідера нації з комплексами Наполеона.
І все одно потрібно не менше трьох днів.
П.С. Сподіваюся, що у румунів із почуттям гумору все ОК, хоча б у 28 відсотків.
* - 72% росіян підтримують «спецоперацію» в Україні.
Вважаю, ромале теж покажуть, "откуда на ніх готовілось нападєніє". Вони теж мають право на римські горОди!
Дуже рада, Романе-Жорже, що "онікси різних калібрів" не вбили Ваше почуття гумору. Будьте нам здорові! Як чемно з Вашого боку не кидати пред'яви на обидві (Д)Жоржії (штат і Грузію)
ЗІ: якби вже той "обиратель емель русских" скоріше коні двинув
Дантес відповів на коментар Фотиния, 14.07.2022 - 16:18
О! Джоржії! І де Ви, Тіні, були раніше? :th: Сьогодні ж куплю глобуса і прикину, як краще побудувати мости звідти до рідного Провансу.
А з Римом можуть бути ускладнення, підозрюю. Без референдуму не обійтись. Італійцям, може, все одно, але ж там "на четверть бывший наш народ"! Вони на такий розвод не погодяться, навіть без права голосу всіх перекричать
Насправді, виводячи статистику, не слід нехтувати і кожним Романом, Романусом тобто, що в своєму імені вже носить код приналежності до романської народності. А та в свою чергу, зароджена на використанні романських мов, охоплює широкі маси, зокрема португальців, сефардських євреїв, пуерториканців та кажунів.
А що вже може виплисти на поверхню, якщо розібратися з походженням кажунів і їхніх еволюційних попередників, страшно і уявити, бо повертати собі своє останні будуть аж надто кровожадно.
Зі святом Вас, Дантесе! І дякую за роздуми!)
Дякую, Макі! Навзаєм
Стиль у Вас надто специфічний, щоб сховатися за новим ніком. Одного коментаря виявилося достатньо
А ще можна згадати ромів, циган тобто. Тим взагалі весь світ належить
Як чемно з Вашого боку не кидати пред'яви 
на обидві (Д)Жоржії (штат і Грузію) 
