- Якби я тебе кохав... що було б?
- Оргія!
- А якби він тебе кохав?
Були б
ті ж ритуали, та не такі солодкі.
А чи ти хочеш?
Пітьма відчує
неминучу поразку в тобі діви-черниці.
Хіба шмагають батогом
собаку за те, що любить свого господаря?
- Ні, але світло наше.
Ти хворий... Годі... Я хочу спати!
(Під вечоровими тополями
тріcк зломленої троянди.)
- Забирайся, ученице, швидше...
Вже виростає сельва за моїм вікном!
Cesar Vallejo ¿..
—Si te amara... qué sería?
—Una orgía!
—Y si él te amara?
Sería
todo rituario, pero menos dulce.
Y si tú quisieras?
La sombra sufriría
justos fracasos en tus niñas monjas.
Culebrean latigazos,
cuando el can ama a su dueño?
—No; pero la luz es nuestra.
Estás enfermo... Vete... Tengo sueño!
(Bajo la alameda vesperal
se quiebra un fragor de rosa.)
—Idos, pupilas, pronto...
Ya retoña la selva en mi cristal!
