Не змінити задумки Творця,
Як не можна лавину спинити.
Істин правда збуяє в серцях,
Світ не можна брехнею втопити.
За життя йдуть зі смертю бої,
Засівають непрошені гості.
Розчинилась орда на межі,
Залишає нам добривом кості.
Вам за Бучу собаки... Ірпінь,
Ілловайська печаль, Маріуполь.
Іде кара з Небесних Склепінь.
Своїх соплів накриєтесь супом.
Потонете у власній крові,
Ви проявлення злоби й огиди.
Не просили вас в «гості» тупі,
Будьте прокляті сучі гаспиди.
Розсипається прахом тюрма,
Наближають пігмеї погибель.
Божий задум не вкраде пітьма,
Повернувся до нас Повелитель!
