Ну як ти " матушка рассія"?
Як поживаєш? Добре спиться?
Ще не дійшло?: бур'ян посієш,
То не чекай врожай пшениці...
Вєдь нєт аналогов й не буде...
У сіл твоїх вооружжонних...
Вони валяються усюди
Кто по частям, кто обожжонний...
Вони валяються усюди,
Для нас смердить, й тобі не треба...
А в нас Герої! Наші - люди,
За них ми дякуємо небу.
За кожним, хто в бою загинув
Все місто плаче й проводжає.
Комусь він батьком був, чи сином.
Їх пам'ятаєм й поважаєм.
А ти на втрати не зважаєш -
Нових народить орко-мати.
За м'ясо мала їх і маєш...
Лиш цифри в списках військкомату.
Пожнеш з плачем. Що зараз сієш -
Вже починаєш пожинати.
А ми пишатися умієм,
Що Україна - наша мати!
~Щоб гнати вас, хабар давати...
Бо шість на місце , тож не світить.
Без батога... не треба гнати...
Тобі того на зрозуміти...
Ти вже добряче нас втомила.
І часу в тебе вже немає.
Тебе Русь Київська родила,
Вона тебе і відспіває.
