Зірок не хочу я з небес,
І дивини мені не треба.
У мене інший інтерес,
В інакшому моя потреба.
Я - жінка! І тому люблю
Прояви ніжності й любові.
Не співчуття і не жалю,
А спокій, злагоду в розмові.
Люблю уважний погляд твій,
Повний палкої таємниці.
Як чуєш низку моїх мрій,
Приймаєш їх не за дрібниці.
Люблю, коли в тривожну мить,
Даруєш ти надії море,
Твій вираз завжди веселить:
" Не переймайсь, все буде добре!".
Люблю тепло твоїх долонь,
Коли торкаєшся дбайливо.
Люблю помітне срібло скронь -
Це імпозантно і красиво.
Люблю турботи благодать
Навіть в букетику ласкавім,
Укрити пледом, обійнять,
І простягнути чашку кави.
Не хочу кришталю оков
І пишнота не так важлива.
Мені коштовніша любов,
З якою я живу щасливо.
