Ти десь за обрієм, а може й недалечко,
Можливо, ти щасливий, може й ні.
Хотіла б змайструвати я сідлечко
І їхати з тобою на коні.
І бігти босоніж в твої обійми,
І стільки усього розповісти.
Ти знаєш, тату, ми живемо в мирі,
І твої внуки, бачиш, підросли.
Я вірю, тату, ти десь недалеко,
Стрічаєш весни, згадуєш про нас.
Тепло твоїх очей несуть мені лелеки,
Я вірю, ти десь є, твій вогник не погас.
І хай це буде сон, і хай це буде мрія,
Та хочеться до тебе хоч на мить.
Померти може все, та тільки не надія,
Я вірю, тату, вогник твій горить.