Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Призма часу - ВІРШ

logo
Валентина Ланевич: Призма часу - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Призма часу

Валентина Ланевич :: Призма часу
      Вдивляюся у сьогодення, у ледь притрушений білим снігом Край, а призма часу мимовільно переносить мене у інший Край, де на розлогих купинах росли ще зовсім молоді дерева, посеред яких кожної весни хлюпалась чиста вода з качиними човниками, котрі повільно пересувались поміж купин, маневруючи у воді малими лапками, а втомившись вилізали на твердь, потішно стріпуючи із мокрих крил воду, що веселими бризками розліталась навсібіч.
     Край був одним з кілька сотень метровим, з декількома бродами, невеличким рукавом нашої основної річечки, котру так і називали - Річка. Річка брала свій початок відразу побіля хутора Наїздово, з одного із підземних болотних джерел, що з далеких глибин пробились на поверхню.
    Один із крайових бродків перетинав вуличну дорогу, чим залишив на все згадку про себе, бо мама, тато був на колгоспній роботі, керуючи двома коровами, запряженими у повний віз сухої хвої, де поверх хвої ще сиділа і я зі старшою сестрою, не змогла переїхати його без пригоди.  Віз перекинувся, накривши нас з головами колючою хвоєю, викупавши, при тому, у розбовтаній коров’ячими ногами, брудній воді.
     Та те, згадуючи нині, викликає тільки усмішку, як і те, що дітьми ми були ще й самогонщиками.
     Самогоноваріння на Волині у домашніх умовах 70-тих років 20-го сторіччя було хлібним, тобто, у великих чавунах у печі кип’ятилась вода і виливалась у дубові бочки. До води, до стану густого тіста,  поступово домішували житню муку, вкидали, розведену водою, кілограмову пачку дріжджів та цукор, накривали бочку товстою рядниною, щільно обперізували вірьовкою та ставили у тепле місце на неділь чотири для бродіння, аж до того часу, поки поверхня бражки не покриється спокійною, ледь мутною, водою. Потім бражку заливали у бражник самогонного апарату та, при підтримці деревного вогню, виганяли, а перегнану брагу використовували, як корм для худоби та свиней у домашньому господарстві. 
     Одного разу того хлібного перегону напилися наші кури, та й попадали неподалік на бочки, думали, пропали кури, а вони протверезіли і побігли бадьорі подвір’ям, шукати собі якогось корму.
     Така горілка легко пилася і здавалась зовсім слабкою. Людина мислила тверезо та ноги не слухались, заплітались і вели, після гарного чаркування, додому, то вліво, то право, а то і під придорожній кущ чи під копичку.
     Самогоноваріння злісно присікалось міліцією, тому гнати приходилось і ночами, бо в день із шопи дим видно здалеку. А, коли наставало тепло, самогонний апарат розміщували серед дерев. От Край, як відступала весняна вода, і ставав тією ідеальною схованкою, де можна було горілку гнати спокійно. Зелень молодих дерев добре маскувала дим, котрий повільно розсіювався між листяних крон.
     Інколи батьки доручали і нам, дітям, підкидати у буржуйку дрова, бо повільний вогонь під бражником мав горіти безперестанку, аж доки гонка, спиртові пари, що у процесі підігріву віднімались доверху та потрапивши у мідний змійовик, повністю у ньому охолоджувались і, якщо їх підпалити у ложці, переставали горіти синім полум’ям, добігала кінця.
      Міліціонери ж і собі йшли на хитрощі. Коли діти залишались у хаті самі, вони пропонували їм барбариски та просили сказати чи є у їхніх батьків самогонка, самогонні апарати та де те місце, де гонять самогонку. 
      Солодощі ми брали із задоволенням. Для нас це була розкіш, батьки, зі своєї мізерної зарплатні колгоспника, могли дозволити собі принести дітям одну на всіх жменьку кольорових горошків. А, тут,  – ціла цукерка! Та сповіщати міліціонерів про те, що ті хотіли знати, ніхто не поспішав.
    Всього по трішки приходиться пізнавати на віку, - краєві світосприйняття: від курйозно-смішного до болюче-приреченого, з відчуттям страху, розпачу і болі, з відчуттям любові, відданості та вірності і виносити, при тому, власний урок життєвості, який у майбутньому знайде продовження уже у наступному поколінні.

09.01.21

ID:  936436
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.01.2022 18:36:15
© дата внесення змiн: 17.03.2022 23:23:27
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 16 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., Надія Башинська, Ніна Незламна, Амадей, Valentyna_S, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (498)
В тому числі авторами сайту (25) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Малиновый Рай, 17.03.2022 - 22:50
Зараз розпочалася жорстока боротьба з цим змієм,та то і правильно і зрозуміло.Я вже читав це оповідання але сьогодні повернувся знову.Ви так розповіли як спеціаліст вищої категорії про те що колись знав кожен.дуже цікаво.А повернутися допоміг сучасний випадок.
Мент запитує дитинку:"Тато дома?"
-Ні нема,він самогонку жене.-
от так і погорів татко biggrin
Всього Вам доброго.Тримаймось!
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як би ж я ту самогонку та не гнала сама, батьки доручали нам підкидати у пічку дрова та слідкувати, щоб горілка йшла зі змієвика йшла поступово та рівненьким струмочком, той не знала би нічого про весь процес того виробництва. А я вам скажу, що колишня чиста житнівка того таки варта, ніякого тобі на другий день похмільного синдрому. Світла голова, бадьорий настрій та готовність до виконання любих життєвих потреб, що не скажеш про деяку, не мовлю про всі, нинішню горілку. Тому такі заходи в умовах війни цілком підтримую. wink Щиро дякую Вам за дружню гостину! 16 Тримаймося! give_rose 22 22
 
Надія Башинська, 22.01.2022 - 12:46
16 23 16 Легко читається, цікаво.
sp Вам гарно вдається, Валентинко! shr shr shr
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Надійко! 16 22 22
 
Катерина Собова, 18.01.2022 - 12:50
12 12 12 Самогон у селах варили всі, пляшкою оковитої розраховувалися за всі види робіт. Діти вміли зберігати таємницю, партизанська стійкість закладалася в кожній сім"ї. Ви, Валечко, наче описали моє дитинство! Супер!
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У пострадянську добу по селах дитинство кругом було однаковим і веселим і з купою, з точки зору сьогодення, певних недоліків та, однаково, щасливим! 16 Дякую, Катрусю! 16 give_rose 22 22
 
Галина Лябук, 15.01.2022 - 18:31
Чудова проза, неймовірно цікаво написана. Читала, ніби, про себе, бо і мене дідусь возив на возі в упряжці корови. Все це нами прожите і незабутнє. 12 12 16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, нині такого незабутнього екстриму вже не має! 16 Дякую, Галино! 16 give_rose 22 22
 
Малиновый Рай, 12.01.2022 - 00:35
ВАЛЕНТИНА,З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!ЗДОРОВЯ І ХАЙ ЩАСТИТЬ У ВСІХ СПРАВАХ. give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно, Малиновий Рай! 16 22 22
 
12 Щось схоже і в моєму дитинстві було. 16 У ті часи люди важко працювали в колгоспах і на власному городі. І самогон варили, і міліція дітей розпитувала. hi 9 icon_flower
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це, певно, такий наказ із гори спустили до низів, щоб через дітей виходити на їхніх батьків. У той час те могло бути. smile Дякую за дружню підтримку, Світланко! 16 16 give_rose 22 22
 
Ніна Незламна, 10.01.2022 - 09:06
12 12 16 Чудова розповідь... 021.Життя... в ньому всього є й мені навіяли спогади.. В мене на цю тему є твір називається"Проговорилася".
Веселих свят Вам! Божого благословіння на многії літа! friends icon_flower el 21 22 22 shr
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, Ніно, навзаєм! 16 А у житті, звісно, як на довгій ниві, всього пізнаєш по трошки... 16 Дякую щиро за дружню гостину! give_rose 22 22
 
Чудова розповідь Валечко!!! 12 12 16 16 Гарний життєвий урок!!! tender icon_flower shr З Різдвом тебе сонечко!!! Здоров*я міцного, щастя, радості і всіх земних благ!!! mr el ny5 021 21 21 21 22 22
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, Танечко, навзаєм! 16 Дякую від душі! 16 give_rose 22 22
 
Valentyna_S, 09.01.2022 - 21:16
Як це все знайоме мені: і бідне дитинство, і самогоноваріння, і прихід міліціонерів у село smile Дякую 16
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, тоді кругом по селах було однаково, батьки працювали не покладаючи рук, а за цю рабську працю майже нічого не мали, якби не власні підсобні господарства, то не знаю, як би виживали. 16 Дякую і Вам за дружню гостину, Валентино! 16 give_rose 22 22
 
Надія Башинська, 09.01.2022 - 21:10
16 23 16 Пережили й таке...
16 23 16 Дуже гарна, легко читається Ваша, Валентинко, проза. Браво! ny5 ko
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мені приємно це чути! 16 Від душі дякую, Надійко! 16 give_rose 22 22
 
Lana P., 09.01.2022 - 20:40
цікаво, Валюшо, пишеш про ріднокрай! А світлини які чудові твої! air_kiss
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тішусь твоїй теплій відозві, Світланочко! 16 Дякую щиро! 16 give_rose 22 22
 
яся, 09.01.2022 - 19:30
friends 19 ny1
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Ясю! 16 give_rose friends
 
Олена Галунець, 09.01.2022 - 19:23
Гарне оповідання! give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро, Олено! 16 22 22
 
Хороший урок життєвості... biggrin Чудова розповідь! 12 12 Веселих та щасливих Вам зимових свят! el ny1
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, Любочко, навзаєм! 16 Дякую щиро! 16 22 22 give_rose
 
Володимир Кепич, 09.01.2022 - 18:54
дуже гарна емоційна оповідка
16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що Вам сподобалось! 16 Дякую, Володимире! 16 22 22 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: