Комар до Жабки приставав,
Крутився він на тонких ніжках.
Слова такі їй закидав,
Пропонував подружнє ліжко.
Так довго Жабка це терпіла,
Як покарати цю брехню?
Вона від злості аж кипіла,
Чи довго слухать маячню?
Коли Комар поліз до рота,
Хотів її поцілувать,
Їй не сподобалась глупота.
Комар! Ти будеш жалкувать!
Язик у Жабки, як липучка,
Прилип Комар! Він не чекав.
Не встиг сказати і словечка,
Як на сніданок їй попав..
Такі життєві викрутаси,
Бувають в різних ловеласів,
Якби він знав кохання суть,
То не змогла б його ковтнуть,
Жилиб, як пара голубів,
Й плодили б жабокомарів.
Ось так буває з надоїдливими комарами!!! Дякую сонечко за подарований, чудовий настрій!!! Гумор просто супер!!! Потішила!!! Здоров*я тобі Надюшко і всього самого найкращого!!!