Проживала в хаті Мишка,
Очі сірі, тонкий хвіст.
Та ходила вона тишком,
Ще була мала на зріст.
Якось сталася біда,
І незчулась, як це сталось,
Закохалася в Кота,
І щасливою здавалась.
Був той Кіт такий добряк,
Дозволяв він їй усе.
Не робив їй переляк,
Бо для нього це пусте.
Мишка лазила по спині,
І кусала пухкий хвіст.
Разом спали на ряднині,
Непоганий життя зміст..
Разом гралися в ловитки,
Мишка першою була.
Розкидали все в кімнаті,
Довго дружба ця жила.
Стався стрес для Мишки якось,
Вкрала м"ясо зі стола.
І ця дружба похитнулась,
Бо хазяйка була зла.
Та отримав за це Кіт,
Та хіба він винуватий?
Потемнів у Мишки світ,
Бо надав їй Кіт пухнастий.
Мишка вскочила у нірку,
Кіт присів, дістать не міг.
Хіба влізе він у шпарку?
Він почув із нірки сміх...
Мишка їсти захотіла
Вкрала м'ясо зі стола.
Тому й дружба розлетілась
Звинуватили Кота.
Гарно та повчально, дорога Надюшко для діток!
Творчого Вам натхнення та успіхів, миру, дружби і добра!
lo:
