Цей світ живий
Й до кожного із нас чутливий,
Він поруч весь час і скрізь
І в ньому відчувається непідробна милість.
Дивно бути до нього глухим,
Необачно відноситись, як до бездушної глини,
Плювати, ставлячи себе з гори,
Наче твоїй легковажності вимірено вічність.
Людський час доволі тривкий
І панське завзяття легко вивітриться за вітром,
Простаком впадеш в лоно кістьми
Та чи гідним землі сином?..
