(Присвячується моєму другому татові, моєму свекрові)
Як боляче тату, що Вас вже немає,
Вся наша сім’я від горя страждає.
Ви тихо пішли, ми лишились одні,
За Вами сумуємо, рахуючи дні.
Про Вас тату дуже онуки питають:
« А де наш дідусь?» - вони виглядають,
А ми тихо плачемо. Дідусь вже пішов,
У вічність дорогу собі він знайшов…
Сумуємо, плачемо, від горя страждаємо,
І Вас ми постійно, весь час споминаємо.
« Те тато зробив… Те тато любив…
Оте він хотів, та нажаль не дожив…»
І вогник десь зник у мами в очах,
Змарніла вона, не спить по ночах.
Вона так за Вами дуже сумує,
І тугу роботою тихенько лікує.
Ми любим, сумуємо, плачемо всі.
Чому Ви так рано від нас всіх пішли?
Надія Гуржій
08,07,2021р