Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анно Доміні: Місто росте - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Ох, 04.07.2021 - 21:41
І вірш - сила, і розмисли-діалог в коментарях з п.Валентиною цікавенні! Дякую!
Анно Доміні відповів на коментар Віктор Ох, 05.07.2021 - 15:04
Ага, забігайте на вогник, ласкавий пане
Валя Савелюк, 02.07.2021 - 08:24
...Він озивається, кличе кожного(кожну) з нас по імені, але нетрі рукотворні набагато страшніші, чим бетонні, намагаються поглинати голоси і розірвати зв"язки - пані Анно, Ви висловили переживання внутрішньої "загубленості і задихання" людей(не людиноподібних, а саме людей) у цьому передапокаліпсистичному світі - здається, ми опинилися у вимірі, де нас відлучають від неба...вірш Ваш і більше того Анно Доміні відповів на коментар Валя Савелюк, 03.07.2021 - 12:51
може, і мене кличе, та в дитинстві, здається, якось краще чула... а тепер кудись бреду-бреду...навпомацки... і ця уся техніка жахлива, ці смертьфони, кожне йде і всуне туди свого носа, і що вони там видивляються?? явно ж не Паскаля читають... найгірше, що діти теж на них підсіли - вони вже не уявляють, як можна без цих смертьфонів, без цих дурних ігор і соцмереж... по-моєму, це куди гірше, аніж тиранія - при тиранії людина усвідомлює, що її свободу ущемлюють, бо ущемлюють іззовні, а тут нікому навіть думка не приходить, що вони невільні. раби, які не усвідомлюють свого рабства - що може бути легшою здобиччю самі знаєте для кого. Ворог мудро змінив тактику - а ми і не помітили...Дякую Вам, пані Валічко! Нехай Вас Господь благословляє! Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 03.07.2021 - 23:38
ми це бачимо і бачимо, що не можемо нікому допомогти, бо нас не просто не слухають, нам не просто не вірять - нас одразу ж агресивно хотять роздерти на шматки і ми мусимо замовкати - не від страху, а від розуміння відсутності смислу будь-що говорити... як нам важко - тільки ми знаємо, але, пані Анно, раніше і я "краще чула", тому добре розумію, про що Ви кажете, оскільки давненько вже переживаю печальну "зоставленість", то хочу Вам сказати, що за ці роки зрозуміла - нас не зоставлено, нас не перестали кликати так само ясно - це ми перестали так ясно чути і відчувати Його присутність і ближність з нами, бо - наче хмару притягли і почепили між нами, наче увімкнули "радіоперешкоди", щоб зруйнувати чи зробити важче доступним зв"язок - нас не покинуто НАШИМИ, нас чужі відсувають "од вікна"... але в нас є одна сила, яка порятує нас - наша ВІРНІСТЬ...тримаймося разом, нас не так і мало, але ми розсіяні і здаємося самі собі самотніми і малосильними, і ще одне, як каже мій син - втішся, бо ЦЕ не скрізь і не назавжди... Господь ЛЮБИТЬ нас і ми з Ним і нині, і повсякчас, і на віки-віків. Амінь Анно Доміні відповів на коментар Валя Савелюк, 04.07.2021 - 13:44
Так от і я мала на увазі не те, що нас не кличуть - а саме те, що ми самі стаємо підглухуваті...(ну, це такий сумний жарт) Особисто щодо себе розумію, що в дитинстві бачилося і чулося краще, бо нещодавно прийшла Ізвідти, а з часом суєта все поглинає, поглинає... як баговиння... я тепер починаю розуміти, чому старі люди так чіпляються за життя, хоча саме їм, здавалося б, годилося думати про вічність - бо за свій довгий вік вони звикли до цього світу, а Той давно вже забули (якщо і пам"ятали коли), а людина завжди тримається за звичне. Себе часом на думці ловлю, що переймаюся такими дріб"язковими, посейбічними речами, що аж сором стає... Добре, що Він терпить і не залишає...Дякую, пані Валічко, що озиваєтеся - з ким би іще про це побалакала? Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 04.07.2021 - 17:01
і я Вам дякую, Анно, бо "...де двоє-троє в ім"я моє - там і Я з вами..."
|
|
|