( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПО́ДРУГИ")
(В пам `ять про бабусю Катерину. 40 днів)
М.: В той день моє життя вдяглось в жалобу.
Металось в грудях серце в чужині.
Неслась думками-хмарами додому,
Аби вклонитись рученькам її ...
О.: Аби вклонитися тобі, зібралась вся родина.
Дорогу Неба встелили слізьми всіх квіток.
Ворота Раю одягли в вінок.
В той час, вдягнувши чорную хустину
... Я, на прощання, лиш увімкнула відео-звязок ...
М.: Слізьми залилась ... В них втопила погляд.
Зайшлась в риданні - цьому свідок Бог.
Чому, коли не можеш бути поряд,
Пече в душі вогнем той ґніт тривог ...
О.: Прости мене, моя рідненька за розлуку,
Що не ступала я на твій поріг давно.
Прости й за правнуків маленьких,
Яким відчуть твою любов і ласку, з веління Бога, не дано ...
М.: Пробач моя галубко, сизокрила,
Бо ж ти чекала ... та життя - ріка.
Вступивши раз у течію, згубила
Весь відлік часу, що без вороття ...
О.: Добігла до кінця, твоя земна дорога.
На Небеса сьогодні відлітаєш Ти...
Прошу, стань Ангелом для Мене,
А Я Любитиму і Пам'ятатиму Тебе ЗАВЖДИ...
Марія Дребіт - Оксана Литвин
21.05.2021 Португалія
фото з нету
