Кицька крутиться під ногами — муркотунка і мишоловка,
Білий сніг засипає ґанок, білий світ засинає мовчки.
Десь у небі летять комети. Десь у місті гудуть машини.
Кицька світить зеленим оком — й відступають у серці зими.
І тікають жалі і біди. Чайник тихо бурчить на кухні.
Кицька треться плямистим боком, муркотливий і древній Ктулху
(коли трішки відвести очі, видно щупальця й голу шкуру).
Ктулху, знаєш, також, буває, що ховають свою натуру.
І міняють всю силу древніх на куточок під синім небом,
Де тепло і знайома миска, де тебе без регалій треба...
Ну а дев'ять життів — то бонус. Як до кави смачна цукерка.
По кутках клубочиться морок і за вікнами ось-ось смеркне...
Ти збудуєш камін з коробок, ти повісиш смішну шкарпетку,
Звариш в джеврі собі какао і з оленями вдягнеш светра.
Плед, герлянда, затишне крісло, капці білі з смішним помпоном...
І повітря пропахле наскрізь апельсинами й кардамоном.
І все правильно, все, як треба — що ще треба? — какао й книжка.
Білий сніг засипає ґанок. Тихо спить на колінах кішка.
_______________________________________________
Вірш під кодовою назвою «Знайди всі неточні рими і слова, які ними прикидаються»))) А взагалі — за вікном засипало снігом по вуха, і захотілось чогось теплого, лампового і зимового, тому що в тебе отой по-доброму довбанутий настрій, коли душа бажає какао, імбирного печива і робити янголів на снігу. І камін з коробок для повноти картини, ага :)
Дуже сподобалось, саме такого настрою не вистачало.. Дякую щиро за насолоду читати, світлий і чистий твір, красива музика вірша..
Кицька блимне зеленим оком — й підступають до серця рими
Іноді хочеться чогось такого - теплого і трішки наївного.
Дуже до вподоби це зимово-душевне плетиво. Накрили теплим пледом, а від кави і імбирного печива запахло Львовом. 
Рідко в мене пишеться щось таке, без драм і наворотів, але коли є — завжди радує, що зуміла ці відчуття донести і поділитися)
