Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Ще рани болять - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лада Квіткова, 02.02.2021 - 07:32
Дякую....Мого прадіда було репресовано в 1937 році. З Села на Вінничині його завезли під самий Байкал практично в Улан-Уде. (На вашій карті, це крапочка навпроти Іркутську але через озеро). А потім його перевели аж в Баку. Все робили, щоб затягнути листи, прошення, скарги і щоб він сидів довше. Бо мав в руках силу (Був ковалем) і добре працював. За цей період його мати збожеволіла, а батько повісився. Саме через те, що обвинуваченим його син був за те, що начебто в 1919му допомагав батькові кувати залізні «Піки» (так вказано в архівних документах) і підковував коней банді, що була проти Радянської влади (Бандерівцям). Потім було багато допитів, придуманих звинувачень, страшних речей. Насправді ж, у важкі часи і в голодомор його обрали головою села, а потім колхозу. І він об’єднав людей, щоб ті обробляли землю. Тому змогли пережити голод. Він був таким собі лідером і за це знайшли купу всього, щоб його забрати. А на його місце поставили його друга, ім’я якого стояло в доносах ! Але він вижив! Хоч 10 років був у лагерях. Якби він не був ковалем, його б розстріляли ще у день арешту в 37му, як 319 людей у той день (без перевірки чи доказів у звинувачуваному) Дякую за пам’ять Ганна Верес відповів на коментар Лада Квіткова, 02.02.2021 - 14:52
Дякую, Ладочко, за прочитання і такий широкий коментар. Відчувається, що Вам болить те, про що я написала. Якщо колесо репресій пройшлось по наших сім'ях і Бог вручив перо нам в руки, ми маємо про це нагадувати людям, аби не повторилося таке ніколи.
|
|
|