Жорстока доля мого сьогодення
Мене на смерть миттєву прирекла!
Гарячий подих юного натхнення
Дощем холодним викрапав зі скла!
Кипить душа, затиснута у клітці,
Палає кров, що вічністю стиха!
Безмежний простір спокою у квітці
Тривожить думка дійсності лиха!
І серед поля ніжності і кривди,
Де слід брехні втоптався вглибину,
Жевріє болем недобитий привид
Мого народу серед полину!
25-26 грудня 2020 р.
