Сеньйорито акаціє, добрий вечір.
Я забув, що забув був вас…
Микола ВінграновськийСеньйоре клене, добрий вечір!
Вже рік минув, і ви прийшли.
Багряним помахом за плечі
Отак з дороги й обняли.
А я не випила ще літо,
В очах ще зеленню ячить,
Іще в душІ тепло розлито,
Ще коник ввечері сюрчить.
Поля ген квітами укриті,
І сонце золотом пˊянить,
Душа купається в блакиті,
Бо їй любити, вірить, жить!
А ви… а ви…отак раптово
Чола торкнулися й повік,
І не промовивши ні слова,
Взяли мене в полон навік.
Тепер я Ваша… хоч і знаю -
В зимові люті холоди
Цього злотистого розмаю
Не віднайду навіть сліди…
