Для тих хто з зрадою вдихає все повітря
Хто не вдихне у груди чистий сміх
Повні кишені вже набили довголіттям
І безсоромно не признають власний гріх
Де щирості не чутно в панській хаті
І на запахне власним пирогом
І власне не душею тут багаті
Багатство в дім приходить з чистим злом
Хто гідність сво́ю подає із коньяком
І власну честь продасть за зайву славу
Хто не згадає смаку каші з молоком
І не подякує за приготовлену їм каву
Пишу для тих, хто й не піймав заслуги
У цьому світі, кожен із нас гість
І не картатимуть за це себе "не лю́ди"
А Люди з цього ві́зьмуть власний зміст
