Я восени сфотографую усе, що є на білім світі, Я в ліс осінній помандрую, де вітер свище в верховітті, Де листя крутиться й літає, де ще зелене де-не-де, Горіхи білка тут збирає, їжак гриба собі бере. Сфотографую я калину, що похилилась над водою І раннішню тонку стеблину, що омивається росою. Осінній ліс, немов би казка, і як природу не любити, Співає ще самотня пташка, неначе вміє говорити. І осінь з фарбами своїми, по лісу втомлено мандрує, У неї ще багато справ, ані хвилини не марнує. Красива осінь золота, блукає в цім шаленім світі, Безповоротно мчить життя, а ми фотографуєм миті. © Марина Свірнюк
ID: 892321 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ОповіднийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу дата надходження: 20.10.2020 20:56:58 © дата внесення змiн: 20.10.2020 20:56:58 автор: Марина Свірнюк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie