Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Котигорошко: "Зінґер" - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ulcus, 02.09.2020 - 11:13
сорочка щастя, певне, вже готовалишилося - приміряти й носити та доля чергові сюрпризи знову гаптує на охайний світлий ситець у неї - сто задумок і фантазій не спиниться, мабуть, і на хвилину така натхненна в творчому екстазі - отут ще складку, стьожку біля згину і крутить коліща бабусин «Singer» скрекоче голка, нитка вправно в‘ється в єднальну стрічку - їй подітись ніде твоя стежина - біля мого серця Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 08.09.2020 - 01:31
сорочка є, та... чи про наше щастя?чи знову будем не одягнені й не голі, чи то для нас оте святе причастя, чи знов залишимось не в хаті й не в стодолі? Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 08.09.2020 - 07:40
не вдягнені й не голі... скільки діла?вдягається й навиворіт сорочка якщо би доля глузд би десь поділа щасливі... і ніхто вже не наврочить Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 09.09.2020 - 08:45
Є такий забобон: якщо вдягнути щось навиворіт, то обов'язково наб'ють
Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 09.09.2020 - 15:32
у нас такого не було навпаки - одягнена навиворіт сорочка чи трусики мали б берегти від лихого ока
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 10.09.2020 - 01:00
Там був не "чужий", просто виглядало так, ніби "чужий" в душу зазирнув
|
|
|