На чужині ми постаріли,
А в декого і молодість пройшла,
У більшості і коси посивіли
Без рідного домашнього тепла.
Проходять дні, минають ночі
У цій рутині йде життя,
Вже забуваєш рідні очі
Та в молодість не має вороття.
В дитинство спогади летять,
Шкільні і юні згадуєш роки,
Перше кохання, спів солов*я
І п*янкий запах в*ялої трави.
І все це згадуєш в безсонні ночі
В спекотні літні вечори,
А за вікном сюрчок сюркоче
І вітер шепче, спи вже спи.
І вже під ранок засинаєш,
І сниться рідна хата, сад,
У сні ти з ними розмовляєш
Й зі сходом сонця повертаєшся назад.
