3-го липня 2020 року пішов у вічність відомий поет,
пісняр, гуморист, ентузіаст видавничої справи та
проведення зустрічей поетів Клубу Поезії, палкий
патріот України Віталій Теодосійович Назарук
(1950-2020 рр.) Слово моє – про нього, як про
живого, бо уявити собі не можу, що його вже...
немає серед нас.
"Чорниченько, сльозинко лісова!
Нехай рясніють врожаї у лісі,
бо біля Тебе серце ожива:
ти – ягода Волинського Полісся".
Ти – Стир, Лучеськ, і замок Любарта,
і Лесин парк, наповнений людьми…
І музика… Бетховена і Шуберта.
І реквієм… Сумуємо ж бо ми…
Ти – стежкка в споришах до Мирогощі*,
де виникла клітиночка твоя,
де перші відбулись провини й прощі,
коли звучала пісня солов’я.
Ти – первозим’я до тріумфу правди,
від ти́ранії, бігу в нікудѝ…
Тобі є невластивими бравади –
"бери мій шлях й до успіху іди!"
Співець Волині, славень “Pіднокраю”,
фундатор слів, пісень, Геракл-поет!
Твоя дорога пролягла до раю...
...Несе тебе жвавіша із комет...
4.07.2020
________
*Мирогоща 1-ша Дубненського району , що
на Рівненщині, де народивсся В. Назарук.
Із історії КП:
Олекса Удайко, 28.05.2015 - 10:04
Волинь - душа поета!
Віталій Назарук, 28.05.2015 - 10:11
Саме так, друже! Хоч на Волині мене й не знають...
Моя свідомість нездатна сприйняти цю непоправну втрату, Олексо... Плачу уже котрий день... Майже до останнього дня ми підтримували зв'язок...
Світла пам'ять прекрасній людині...
Вічна пам'ять поету.
Це правда! Світла йому пам'ять! 