Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Станислав Бельский: Сергей Жадан. А теперь вместо этого зима… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ yaguarondi, 09.06.2020 - 21:54
Коли я дійшла у Вашому перекладі до слів "спасибо вам, строительные зимы", стало потрібним першоджерело, щоби впевнитися, що зими дійсно строительные. Але ж у Жадана слово будівничі означає більше "ті, що створюють" або "творчі", ніж строительные. А "строительные" - це українською "будівельні", або "будівні".Тобто я б хотіла запевнити Вас в тому, що слово "строительные" варто замінити на "созидательные", чи його синонім Станислав Бельский відповів на коментар yaguarondi, 10.06.2020 - 00:11
Да, спасибо. Тут есть вот какой нюанс: слово "будівничий" употребляется в двух значениях, включая и "строительный" http://sum.in.ua/s/budivnychyj Если употребить здесь выражение "созидательный" либо "творческий", образ на русском языке явно делается площе, бедней нюансировкой. Как по мне, лучше будет оставить "строительные" - очевидно, в переносном значении, речь тоже идёт о созидании. (Сергей против этого слова здесь тоже не возражал, когда просматривал перевод). Однако всегда есть возможность, что найдётся и более интересное, более точное слово. yaguarondi, 08.06.2020 - 08:59
Дайте, будь ласка, посилання на першоджерело, бо захотілось прочитати вірш Жадана і порівняти з Вашим, а знайти його в мережі не можу - може неправильно переклала) Станислав Бельский відповів на коментар yaguarondi, 08.06.2020 - 23:24
https://www.facebook.com/serhiy.zhadan/posts/1933717580009834/…натомість зима – щедра пора присвят, пора переходу на інше письмо, пора перехожих, до яких говориш із обережною безтурботністю, як говорять із дітьми в лікарняних палатах. Цієї довгої-довгої зими, в містах, де снігопади звалюються на голову гамірно, мов племінники на роковини смерті когось із рідних, в часи, коли нічого не важить наша особиста недовіра до світу, станьмо разом до музики, станьмо до співу, прошиваючи ранок ниткою голосу – дякуємо вам, будівничі зими, за ваше грудневе просвітництво, за принесені вами знання про вбивчий жар поцілунків на вітрі, дякуємо вам, птахи суботніх дерев – ваша криклива самотність, як застереження всім легковажним, хто забуває про клятви, що давалися під час прокидань у безголосих готелях. Дорога через поле, повз міст і лікарню, в бік металевої скрині вокзалу. Чоловіки розчищають дорогу, прибирають сніг, перекладають його з місця на місце, ніби перекладають святе письмо з грецької на нашу. |
|
|