Ми не клялись, не обіцяли,
Слова були нам зовсім зайві.
Ми просто жили і кохали,
Купались у північнім сяйві.
Коханням запалили небо,
Воно палало божевільно.
Під ранок, вже коли зморились,
Згасало небо теж повільно.
Цю ніч і ранок, день і вечір,
Усе полярна ніч змішала.
Я груди цілував і плечі,
Ти теж від пристрасті палала.
Ми знали, разом нам не бути,
Тому кохались до знемоги,
Щоб вже ніколи не забути
Ці безсловесні діалоги…
26. 05. 2020 р.
А мені куди? !!! Зайшов, почитав і скажу, що Вам там стільки дифірамбів написано!!!! А пів Клубу Поезії в обране додали! Купаєтесь в славі і в оваціях! Вмієте ж Ви метафорами оперувати... Творіть, бо тільки це і залишиться після нас.