( присвячено самодiяльному хоровому колективу ,,Верентено", що у Португалiї)
I
Впали роси на життя покоси,
Простелили шлях в далекий свiт.
Срiблом засвiтились нашi коси,
А в душi не в ́яне квiтки цвiт.
Срiблом засвiтились нашi коси,
А в душi не в ́яне квiтки цвiт.
Пр.:
Ми напрядем бiлих ниток, а з них - рушник,
Ним укладем в ваше серце буття квiтник, 2р.
Ми напрядем веретеном солодких мрiй
В них упадем сльозиною з-пiд вiй.
II
Ми корiнням на землi далекiй -
Де жита i синi небокрай,
Де курличуть з вирiю лелеки,
Де душа вертається у рай.
Де курличуть з вирiю лелеки,
Де душа вертається у рай.
III
Там де свiт всмiхається зелено,
Там де в маках губиться душа,
Вам даруе пiсню ,,Веретено"
Тихим листом квiту спориша.
Вам даруе пiсню ,,Веретено"
Тихим листом квiту спориша.
21.05.2020 Португалiя
