(  присвячено  самодiяльному  хоровому  колективу  ,,Верентено",  що  у  Португалiї)                                  

                                       I                                            

Впали  роси  на  життя  покоси,
Простелили  шлях  в  далекий  свiт.
Срiблом  засвiтились  нашi  коси,
А  в  душi  не  в  ́яне  квiтки  цвiт.
Срiблом  засвiтились  нашi  коси,
А  в  душi  не  в  ́яне  квiтки  цвiт.

Пр.:

Ми  напрядем  бiлих  ниток,  а  з  них  -  рушник,                  
Ним  укладем  в  ваше  серце  буття  квiтник,                          2р.
Ми  напрядем  веретеном  солодких  мрiй                                  
В  них  упадем  сльозиною  з-пiд  вiй.


                                       II


Ми  корiнням  на  землi  далекiй  -
Де  жита  i  синi  небокрай,
Де  курличуть  з  вирiю  лелеки,
Де  душа  вертається  у  рай.
Де  курличуть  з  вирiю  лелеки,
Де  душа  вертається  у  рай.


                                     III


Там  де  свiт  всмiхається  зелено,
Там  де  в  маках  губиться  душа,
Вам  даруе  пiсню  ,,Веретено"
Тихим  листом  квiту  спориша.
Вам  даруе  пiсню  ,,Веретено"
Тихим  листом  квiту  спориша.


21.05.2020                                                          Португалiя
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: VIRUYU