Тебе вдихав із димом,
Одурманений твоєю був красою.
Сотні раз втикав від тебе,
Та мене вертала, ти – сльозою
Твій голос досі мозок проїдає,
Перед очима досі образ твій.
При першій зустрічі напевне,
Програв тобі двобій.
Ти - крик, ти - емоції мої,
І сльози, страх і слабість.
Та чому при всьому цьому?
Ти найбільша моя радість.
