Бездонні два озерця – твої очі!
Їх бачу у вісні майже що ночі.
Я ж мрію в твої очі заглядати,
Й нікому чари їх не віддавати!
Кохані очі: лагідні, відкриті!
Як легко жити з вами в цьому світі!
І ваше сяйво ніби захищає –
В моє життя біду не допускає!
Цей погляд – тільки мій! Напевно знаю!
І з думкою такою засинаю.
І знову уві сні ласкаві очі
Бентежать моє серденько щоночі!