Чиї вам руки найніжніші ?
Чиї слова торкають душу ?
Це мамо Ви без перебільшень,
Признатися про це я мушу!
І жаль що пів життя не разом,
Через весну могли обнятись.
Не місце тут простим образам-
Для щастя лиш не віддалятись.
Ви пів життя були далеко,
Ми бачились через екран .
Але вертались –як лелека,
Крізь пітьму, сонце ,дощ, туман.
Любов плекали між кордоном,
І обіймалися в думках.
Ти пила чай із кардамоном ,
Він смачно виглядав в твоїх руках.
Ми так багато пропустили у житті,
Цього вже правда не вернути.
Надіюся це вже останні роки в самоті,
Не всім цього добра збагнути.
Люблю тебе безмежно рідна нене,
Я ставлю чайник …в чашці чай з лимоном,
Ти просто приїжджай до мене….
Для тебе заварю із кардамоном