Зима у цьому році десь поділась.
Ще з грудня в місті нашому тепло.
На лижах покататись не судилось.
Мороз не малював собою скло.
На пагорбах печерських не сніжило,
Хоч лютий вже давно, як царював.
Дощем дерева з площею накрило.
Під зливою Ватутін сумував.
Чекав того, хто вліз би на драбину
I груди кам'яні йому б відмив,
Бо хтось прийшов туди в нічну годину
I пам'ятник зеленкою облив.
