Як запитаєш ти , у чому ж сила?
Я відповім, у чистоті думок
Коли од вітру хиляться вітрила,
А ти від труднощів береш урок
Коли всміхаєшся назустріч бурі,
Бо знаєш потім райдуга сія
Коли туман обняв ліси похмурі
А ти пірнаєш в кригу навмання
Не видно дна, там начебто нічого
Холодна хвиля омива твій стан
Це просто відчай вас у ньому двоє
Душа і розум, вільний одинак
Раптовий промінь прорізає темінь
Глядить у вічі хлопчик із гори
Його уста з усмішкою шепочуть
Годі тонути, випливи й лети