***
Ми на хвилях карпатських зелених
Легко линемо, мов у човнику,
То піднімемось, то впірнемо,
То у схованці, то на горбику.
Ця краса, наче сон, як марево…
І здаються гірські простори
Чи то небом з зеленими хмарами,
Чи з зеленими хвилями морем.
І гуцулка з грайливим мовленням
Продзвенить: чого пані бажає?
Що робити з моїм замовленням,
Мабуть, досі той Яків не знає.
Так багато всього бажаю я,
Все не скажеш… Хіба, зачекайте!
Чого хочу? Звичайно, знаю я,
Ви, музики, гучніше грайте!
Щоб здорові й багаті були усі
Наші донечки і синочки,
Щоб у щастя країна вдягнулася,
Мов у вишитую сорочку,
Щоб бурштинові дивні прикраси
Кожна дівчина у нас мала,
Щоб карпатська зелена маса
Розросталася, не мігрувала…
Цього поки що в вас немає?
Так, знайома, з війною, з кризою…
Я замовлю, чого бажаю,
Принесіть хоча б банош. З бринзою.
***
. Мабуть "на горбику"
