В небі порушено спокій,
Рух на години застиг,
Дуже повільно, спираючись трохи,
Горе зайшло на поріг.
Кольору хакі прикраси,
Цілеспрямований крок,
І за умовами гри «третій зайвий»
Вибрало теми урок.
Буде нас вчить помирати,
Тих, хто себе не навчив,
У добровольців пішли перші втрати,
Хтось сам себе загубив.
Дивиться вовком, сивіє,
Тисне на місце слабке,
Власної тіні відтінок біліє,
Друже, та що ж це таке?
Хто до джерел повернеться,
Хто заховатись збіжить,
Але рядки, де прописані смерті,
Не затираються більш.
Постріли в небо, і – з неба,
Світ, коли більшість зівак,
Горе чекає зручного маневру,
Щоб зачепитись за страх.
Дай-но їм час загубитись,
В теплім сімейнім краю,
Там у солдата бувають просвіти,
Під чорним пластом вогню.
В серці не знайдено спокій,
Матері руки тремтять,
Горе повільно, спираючись трохи,
Душі прийшло забирать.
ID:
857400
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 09.12.2019 09:34:24
© дата внесення змiн: 09.12.2019 09:34:24
автор: Катерина Лубянська
Вкажіть причину вашої скарги
|
