А я колись знайду в тобі море!
А я колись знайду в тобі втіху!
Я, мабуть, забуду з тобою горе,
Я, мабуть, не знатиму з тобою лиха!
А мене дивуватиме захід сонця,
Ти будеш мріяти коли падають зорі,
Ми будемо слухати гуркіт хвиль у віконце,
Ми будемо жити на самому березі моря.
Ми будемо жити з тобою навіки разом,
І довго-довго, як пишуть в бульварній книзі.
Ми будемо тішитись один одним і трішки джазом,
А вечорами сміятись над спільними фото в Ризі.
А знаєш, я знайшла в тобі море!
А знаєш, я знайшла в тобі втіху!
Ти моє щастя, ти моє горе…
«Я так люблю тебе» – прошепочу тихо…