Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Тінь півонії - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Полісянка, 04.12.2019 - 10:40
читаєш рядки і поринаєш в нереальність, котру хочеться розгадати. Дякую вам...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що Вам сподобались мої твори...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Радий, що Вам сподобалось!
yaguarondi, 01.12.2019 - 01:17
Коли до землі вже спішать тіні сніжинок - ми читаємо про тінь півонії і легкі човники, схожі на загублені півонією пелюстки, на теплих середземноморських хвилях. І тоді згадуєш, що підчас падіння з дерева жовтого листка до землі летить і тінь того листя.. і думаєш, що людина - теж скарб Часу, бо її теж колись зліпили з глини), і вона теж носить у собі шматочки хвилин, годин, днів, дорогоцінних для неї..Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий цікавий і філософський відгук!
Променистий менестрель, 30.11.2019 - 17:37
Чудово в останній день осені... Бо завтра зелений вогонь білим летючим павукам іще одної нашої зими на цій малесенькій тендітній і красивій Планеті, де й привелося зустрітися на цій сторінці словесних магістралей...Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий покетичний відгук!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Угу.... Політ пелюсток півонії над гніздом зозулі....
Ем Скитаній, 30.11.2019 - 10:33
...так, не нами життя ліпилось...і спогади, дійсно, виринають із хвиль несподіваних океану життя, втиснутого у глечик...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже, за такий відгук!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Радий, що Вам сподобалось!
|
|
|