Ми, сину найсильніші,
Найвищі і найбільші.
Із криці кращої кували нам мечі.
Прийде твій час і на твоїм плечі
Заплаче та, що буде нас чекати – заплаче мати.
А ти в забрало заховаєш біль
Махнеш рукою тим хто за тобою
І перейдеш не Рубікон – життя
І буде сповідь, буде каяття…
Або на плащаниці принесуть розтятим,
А ні то на коні, як тріумфатор…
Не бійся, сину падати й вставати,
Не бійся смерті, і не бійся взяти
На себе Хрест понести на Голгофу,
Впади, спочинь і піднімайся знов потроху –
Той хто іде – не заростає мохом.
А головне чи ти герой чи битий,
Не гроші, не пости, у золоті ти чи у шматті –
Найголовніше – просто жити –
Життя найголовніше у житті !
