Я ходитиму за тобою назирці
забуватиму слова промови
піду за тобою аж у Африку снів
у хитросплетення марень
на слонах білого рифу
намалюєш останню сходинку
солоними пучками пальців
перехрестишся тричі насамкінець
ні не прощай, ще побачимось
Це лише сну густа амальгама
де під шкірою бродять родимки
і чекають доторку сонця
щоби проявити на шкірі карту сузір'їв
(що вкаже нам правильний шлях)
як проявляються старі фотографії у вишневій тягучій темряві
так з-під шкіри проступає наше майбутнє
ще з-перед закладин світу
Фантасмагорія переплетених рук
прорвані греблі пам'яті
боже світла поклади руку на очі мої
не можу вгадати твого доторку впізнати голосу
Захололі промені у сітківці
застигають ніби холодець із кропом
грецькі палати часопростору
чаї лимонні дерева їхні тіні заплетені в твоє волосся
Так багато очей за тобою спостерігають
з тривогою риб-рибенят
і багато чорної-пречорної ікри як на небі
коло за колом кружляючи
сузір'я упираються гострими зорями в шкіру
Кінець сну