Ну що ж, люба, привіт,
Ми вкотре з тобою зустрілись
На перехресті століть
Всипаних щедро стрілами.
Ти прочитала листи
Ще з літа минулого висланих ?
Це ж ти написала :
- Живи
- І допливай до пристані !
Це ж ти зігрівала мрію
Теплом покривала закутану,
Писала :
- Ну як я посмію
- Своїми скувати путами.
Щиро всміхалася літу,
Що під парасолю ховається,
Шептала :
- Віддайся світу
- Він тобі посміхається !
І вигравала мінори,
В котрі ти вже так залюблена,
Розпитувала про гори,
Про павутиння загублене.
Писала мені чорнилом
На жовтогарячім волоссі :
- Я вже ступаю схилом
- Я вже в дорозі.
Осінь.
28.08.2019
