У кам'янистих пустелях,
де ніч - нібито відпустка
В арктичні сніги, у пеклі
Щоденного сонця мангусти
Навряд чи дрімають. Замість
Обідніх фієст розкопки
Проводять, і лапками камінь
Все котять кудись, аж поки
На древню споруду схожий
Трикутників грані разом
Зійшлися - і вже безодню
Пустелі прикрасив замок
Велично, пірамідально
Здіймається - з манускриптів
Нащадкам іще не знане
Обличчя старого Єгипту
Обвітрене трохи часом,
У зморшках із битв і воєн
З очима, немов оази,
Із величчю рис фараонів
Ще досі непізнане попри
Усі експедиції світу...
Щоправда, десь там у норах
Живуть фараонові миші
Єдині на варті сакральних
Містерій і перероджень
Все котять і котять камінь
У першопричинні води
P.S.
Кінець - уникаю спокуси
Багато ділитися з вами:
Бо пообіцяла мангустам
Тримати язик за зубами.
