ось і ще один вересень хоче мене здивувати
прохолодою кутає, вабить зрадливим теплом
запускає у небі клубки білосніжної вати
крутить з листя човни і шикує калюжами флот
соцмережі рясніють рецептами проти депресій
мотивують на зиму купити пухнасте пальто
я чекаю, а отже надовго загрузла у стресі
як увімкнений прилад зі зламаним серцем й пультом
я чекаю чогось, що так важко його описати
бо воно між тривогою й спокоєм, щастям й плачем
водночас і складне, і просте, трохи дивакувате
будить радість в душі і накочує хвилями щем
ось і ще один вересень, ще один крок через осінь
крізь пахучі дими і крізь тишу ночей голосну
я ловитиму сльози кохання в своєму волоссі
як далеку, та невідворотну любові весну
Відкоркуй мені пляшечку,осінь,
з вересневих, жовтневих блакить.
Заспівай журавлем стоголосо.
Буду голос твій слухати й пить.
Смакувати очима всі барви,
яблунево-грушеве вдихать
і в тумані літать понад ставом,
і під кленом багряним стоять.
Ще,вдихати зіпрілого листя,
слив,як небо,зривать камінці...
айстри поглядом пить променисті,
Кущ калини в червонім намисті,
ти тримаєш недбало в руці...
Ulcus відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо дозволите, то нагадаю вам про кличний відмінок - прекрасну родзинку нашої мови. дякую за експромт.
я такого намалювати не вмію
гарна у вас лірика. ви талановита 
так тримати
дякую вам!
Дуже сподобалось. В темпі вальсу(анапест).Натуральна поезія. 
чарівно, додала вас у білий список, буду читати відтепер 