* * *
Цифрові полігони для щастя
Замикають відлуння дощу.
А у небі – зоря передчасна,
До якої криком лечу.
Повертайся у схований голод.
Загортайся у придбану суть.
Тут тебе не віддушини тролять,
А лункі невідчутності ссуть.
І не стати ні гномом, ні ельфом.
І не вийти в заблуканий час.
Лиш у дзвони ударити рельсом,
Доки потяг спішить до причасть.
