Коли ховають чоловіків
А я був на обох різновидах цієї події
Плачуть менше
Плачуть батьки якщо ще живі
Іноді жінка, іноді ні
Діти скоріше розгублені
Друзі просто засмучені
Отець іде в голові колони
Чита псалми б'є поклони
Каже, він був добрим завжди підсобляв
При нагоді
Любив рідних, все життя працював
На заводі
Мав руки в наколках і шрамах
Та старих нікотинових плямах
А ви кріпіться, бо ви ще живі
Характер гартується у вогні
Він би сам не переймався тим
Бо не був ні грішником ні святим
Коли до ями кидалась земля
Ворони обсіли мокре гілля
Жінки починали діставати хустки
І цигарки запалювали чоловіки
Ну що брате, відпочивай
За тими хрестами липовий гай
За тими словами туга і біль
На твоїх грудях виросте хміль
Люди поволі йшли до воріт
Шурхіт землі і липовий цвіт
